Четвер, 28.03.2024, 13:47
Вітаю Вас Гість | RSS
Начальник
управління ДВС ГУЮ
області
ЧУМАК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
ЧУМАК
ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
Mеню

Лінія захисту

Календар
«  Квітень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Погода
GISMETEO: Погода по г.Кировоград
Статистика
Besucherzahler how to marry a russian woman
счетчик посещений

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Логін:
Пароль:

Головна » 2013 » Квітень » 12 » Представництво сторін у виконавчому провадженні
13:42
Представництво сторін у виконавчому провадженні
Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) передбачено можливість здійснення представництва сторін у виконавчому провадженні.
Частиною 5 статті 9 Закону передбачено, що повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог Закону. Слід зазначити, що стаття 244 Цивільного кодексу України визнає довіреністю письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Згідно зі статтею 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Про скасування довіреності довіритель повинен негайно сповістити представника, а також орган державної виконавчої служби, для представництва перед яким видана довіреність.
В порядку вимог частини 1 статті 9 Закону, сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
На жаль, досить часто елементарне нехтування стороною виконавчого провадження (зазвичай – стягувачем) вимог чинного законодавства до належним чином оформлених довіреностей є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Так, відповідно до статті 9 Закону, сторони реалізують права та обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. У цьому разі повноваження представників мають бути підтверджені довіреністю.
На практиці зустрічаються випадки, коли стягувачі надсилають лише копії довіреностей представників, які не засвідчені належним чином. Також існують випадки, коли державному виконавцю надсилаються належним чином засвідчені довіреності, в яких не зазаначено право представника представляти права та законні інтереси стягувача саме в процесі виконавчого провадження, що також є порушенням.
Представництво у виконавчому провадженні може бути двох видів:
- за законом;
- за договором.
Наприклад, опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Особливість такого представництва полягає в тому, що волевиявлення особи, яку представляють, до уваги не береться або його взагалі не існує та особа не може особисто скасувати чи змінити повноваження представника, адже вони визначені законом. Законні представники, зокрема батьки й усиновлювачі, підтверджують свої повноваження свідоцтвом про народження чи усиновлення.
На відміну ж від зазначеного представництва, представництво за договором здійснюють особи, що можуть бути представниками сторін лише за наявності взаємної згоди особи, яку представляють, і представника. Отже, договірне представництво ґрунтується на добровільно висловленій волі двох осіб щодо його встановлення на підставі довіреності, яка оформляється відповідно до вимог чинного законодавства.
Частиною 4 статті 9 Закону регламентовано, що участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органи, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Представництво інтересів юридичної особи є складовою частиною її дієздатності. Представником підприємства є його керівник (директор).
Щоб діяти у виконавчому провадженні в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, вказані особи повинні пред'явити державному виконавцю документ, що засвідчує їх службове становище і повноважєння або довіреність від імені юридичної особи, що видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з додаванням печатки юридичної особи. Важливо також визначити, що статут може обмежувати право керівника укладати деякі угоди, тому державний виконавець має перевірити не лише наявність документа, який посвідчує службове становище керівника (наказу про призначення), але й його повноваження. Для цього державний виконавець може витребувати відповідні витяги зі статутів чи положень.
Державний виконавець Ленінського ВДВС
Кіровоградського МУЮ
Силкіна Т.В.
Переглядів: 1580 | Додав: vilenovich1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Час
Пошук

Влада